Про регулювання теплоспоживання в системах централізованого

Про регулювання теплоспоживання в системах централізованого теплопостачання

rys13 (1)

Наразі завершився опалювальний період і саме час проаналізувати його результати та почати готуватися до наступного, особливо з огляду на те, що карантин між іншим дає змогу проаналізувати речі, на які не знаходилося раніше достатньо часу.

Економія на опаленні в медійному просторі в цьому році чомусь в основному звелася до перерахунку платежів пов’язаному зі зниженням ціни на природний газ, але зважаючи на дуже теплу зиму і весну, на жаль, залишилося поза увагою питання ефективності систем регулювання теплоспоживання.

Останнім часам багато обговорюють «комплексні» дороговартісні проекти, що також потрібні, але  які складні в реалізації і на, які фінансів часто просто не вистачає, не помічаючи грошей, що буквально лежать під ногами (або в наших підвалах).

Нижче – результати аналізу інформації про теплоспоживання житлових будинків м. Києва, отримана з відкритих джерел та реальні приклади підвищення ефективності енергоспоживання:

teplo.org.ua

http://tec4.kiev.ua/dani-spozhyvannya

Отже відкриті дані – це дуже добре.

Було проаналізовано споживання близько 1000 об’єктів (переважно в зоні дії Дарницької ТЕЦ – там легше отримувати узагальнену по об’єктам інформацію).

Метою розрахунків було побачити на скільки ефективно працюють системи з регулюванням на джерелі та з регулюванням в ІТП там, де вони працюють.

Методика аналізу:

Порівнювалося споживання опалювального сезону 2018-2020 років з опалювальним сезоном 2019-2020 років. При цьому враховувався погодний коефіцієнти розраховані як:

Kкор =(21-tзовн 1)/(21-tзовн 2), де 21 – внутрішня температура, tзовн 1 –  температура зовнішнього повітря у відповідному місяці в сезоні 2019-2020,  tзовн 2 – в сезоні 2018-2019.

Економія або перевитрата розраховувалася як Е = Kкор  х  С2018-2019  ­­– С2019-2020 для кожного місяця і відповідно сумується для опалювального сезону.

Результати аналізу:

Як бачимо – 70% будівель спожили в сезоні 2019-2020 р. в середньому на 19% більше ніж могли б спожити за умови, якщо б на вводі будівель була встановлена та налаштована погодозалежна автоматика.

Однією з основних причин – є неможливість на джерелі тепла (ТЕЦ чи котельня) підтримувати температуру теплоносія, необхідну для конкретного будинку (особливо з врахуванням необхідності підігрівати гарячу воду до нормативної температури.

Всього 7% будівель – показали економію в порівнянні з попереднім опалювальним сезоном.

Тобто це для 1000 будівель близько 58 млн. грн, а для 10 тис. будівель м. Києва, де тенденція теж схожа – близько 580 млн. грн.

Причому, аналіз даних споживання нових будівель, де встановлені подібні системи показують схожу тенденцію, що вказує на те, що системи регулювання не налаштовані. Тобто є обладнання за декілька сотень, а іноді мільйонів гривен, яке не виконує свої функції, що призводить до перевитрат на сотні тисяч гривень (з розрахунку на 1 будинок).

На цьому песимістичну частину закінчуємо і переходимо до шляхів вирішення та успішних прикладів.

Протягом 2019 році було реалізовано достатньо багато проектів з модернізації теплових пунктів та систем опалення до деяких з них ми були дотичні і по яким вже отримані перші результати (таблиця 1).  Всі будинки пройшли по класичному і вірному шляху впровадження енергозберігаючих заходів:

  • Енергоаудит
  • Вибір найбільш оптимальних заходів
  • Залучення співфінансування з міського та/або державного бюджетів
  • Впровадження
  • Моніторинг та якісне обслуговування.

Як результат – зниження теплоспоживання (а відповідно і платіжок) на 15-30%  і вивільнення коштів на інші проекти.

Таблиця 1. Фактично досягнутий рівень економії за рахунок встановлення, налаштування та модернізації систем погоднього регулювання в різних районах м. Києва.

Декілька рекомендацій для співвласників житлових будівель:

  1. Для будівель 2000 р.: перевірте свої нарахування – якщо в ваші платіжки за поточний сезон не нижчі на 30-40% за попередній (з врахуванням «знижок») – ваша система регулювання напевно працює неефективно і потребує налаштувань або ремонту – окупність таких заходів від місяця до півроку.
  2. Серед ознак за якими можна визначити, що система регулювання не працює належним чином і у вас є значний потенціал економії:
  • в квартирі постійно жарко;
  • великі нарахування за МЗК (для будинків з поквартирним обліком);
  • температура в квартирах сильно коливається разом з коливаннями зовнішньої температури;
  • однакова температура батарей і коли на вулиці тепло і коли холодно.
  1. Коли в будинку температура постійно нижче нормативної – то навряд чи ІТП дозволить зекономити, а от покращити комфорт за правильного підбору обладнання – зможе.
  2. Для визначення найоптимальніших шляхів зниження затрат починати потрібно з енергоаудиту (всього будинку або лише експрес-аудиту системи опалення) – це дозволить чітко виявити проблему і знайти найоптимальніше рішення (в т. ч. де на модернізацію взяти гроші).
  3. Обладнання регулювання не працює «саме» – його треба налаштувати і моніторити (бажано з застосуванням автоматизованої системи) – це набагато дешевше ніж переплачувати за непотрібні гігакалорії. Якісне налаштування рідко триває менше 3 тижнів і завжди передбачає вимірювання в т. ч. внутрішніх температур.

А так працює налаштована система, яка не тільки підлаштовується під погоду за вікном, а й ще знає коли починати/закінчувати опалювальний сезон не чекаючи вказівки чи розпорядження:

Рис. Температура в системі опалення та температура зовнішнього повітря. Симетрія вказує на ефективне регулювання.

Рис. Контроль за параметрами роботи обладнання. Порівняння фактичного споживання з  базовим, що перераховується по показникам зовнішньої температури, дозволяє вчасно виявити та усунути причини перевитрат.

Рис. Процедура налаштування обладнання ІТП та балансирів для усунення перетопів і вирівнювання температур всередині.

Рис. Практично незмінна температура в середині попри коливання зовнішньої температури.

Рис. Мозок системи погодного регулювання – контролери керування ІТП та система моніторингу

Рис.  Контроль показників в режимі реального часу

Автор: Литвин Вадим

источник Асоціація енергоаудиторів України

Добавить комментарий

%d такие блоггеры, как: